Короновані братством літа: діти героїв відпочили в таборі «Сокіл»
Іноді щастя можна виміряти просто: у кількох синцях від футболу, відбитках фарби на руках після майстер-класу, або — у щирості дитячої фрази: «Мамо, а можна ще туди наступного року?»..
Саме такими безцінними одиницями і вимірюється поїздка восьми дітей військовослужбовців із сіл Воскресинці, Приозерне, Підгороддя, Лопушня та Пуків до літнього табору ДЛОК «Сокіл». Мандрівку, що стала сонячною зупинкою у великій дорозі дитинства, організував ветеранський простір «Серце ветерана» при КУ «Центр соціальних служб Рогатинської міської ради». А фінансовий тил прикривали Рогатинська міська рада та відділ освіти, які подбали про путівки, транспорт... і головне — про мрії.
Так ось… усе почалося з буса. Символа змін, перевтілення, нового етапу. З нього виходили діти — трохи стомлені дорогою, але з очима, в яких жевріло світло літа й очікування пригод. Серед них — Віталій і Вадим Кравчуки. Не просто хлопці, а справжні «Містери табору». І не тому, що тримають поставу, а тому, що тримають серце відкрите.
«Нам організували конкурс “Містер табору”, — розповідає Віталій. — Разом з братом брали участь у кількох етапах, і журі обрало нас з-поміж інших. Було дуже весело!»
Поруч Вадим додає: «Табір — просто супер! Люди чудові, їжа — смачна, активностей безліч: футбол, баскетбол, рух — на всі смаки!».
Щаслива мама, зустрічаючи синів, зауважує: такий “цифровий детокс” сьогодні — подія майже історична. «Діти в захваті. Навіть телефони не хотіли брати до рук — нині це рідкість. Кажуть: “Мамо, хочемо ще! Там були масажі, різні оздоровчі заняття, дуже цікаво”. Ми з чоловіком щиро тішимося, дивлячись на їхні сяючі очі».
Та «Сокіл» — це не просто географічна точка. Це місце, де діти наших захисників отримали те, чого часто бракує у світі дорослих: турботу, відчуття безпеки, простір для сміху й відкриттів. Тут усе було продумано до дрібниць: ігри, змагання, арт-терапія, майстер-класи, вечори з музикою й ватрою, конкурси... Але найважливішою була атмосфера — тепла, мов обійми. Тут кожна дитина відчувала, що про неї дбають.
Цей проєкт — не поодинока акція, а яскравий приклад того, як спільними зусиллями можна створювати дива для ближнього. Міська рада — забезпечила транспорт, відділ освіти — путівки, працівники табору — увагу, щирість і професіоналізм. Кожен вклав частинку серця. І в результаті ми отримали не просто поїздку, а ціле маленьке життя, наповнене спогадами, новими друзями й радістю.
Коли автобус повернувся в Рогатин, на обличчях дітей — щастя, яке не купиш і не виграєш у лотерею. Щастя, що проростає там, де його вирощують з любов’ю. І коли батько-воїн зустрічає синів у коронах — це не просто зворушлива мить, знак: навіть у складні часи ми можемо дарувати дітям мрії, в яких вони — переможці.
Бо справжнє оздоровлення — не лише свіже повітря чи спорт. Це атмосфера, у якій діти ростуть упевненими, щасливими й сильними. А корона — веселий атрибут, та, перш за все, символ того, що кожна українська дитина — король чи королева, коли довкола панує любов і турбота.
Дякуємо захисникам за можливість!
Працюємо далі.
Фото:
