"Кроки без болю" або "Дві історії повернення руху"
Є у житті речі, які ми іноді цінуємо мало. Втім, доля випадку дає зрозуміти: без них - ніяк, бо є і життям. Марія Архитко та Ольга Цимбаліста, про яких розповімо у нашій статті, серед схожих цінностей називають здоровий рух. Упродовж багатьох років через проблеми у суглобах жінки пересувалися з допомогою милиць, відчуваючи постійний сильний біль.
У мріях вони уявляли свій день зі звичними «здоровими кроками», проте й гадки не мали, що незабаром розпочнуть лікування у рідному Рогатині. А все завдяки Програмі розвитку медичної допомоги на території міської територіальної громади на 2023-2024 роки. Зауважимо, що в рамках цієї Програми послугою безкоштовного ендопротезування скористалося вже 7 краян з поміж учасників бойових дій та їхніх родин.
Історія перша: синова мрія
У палаті травматологічного відділення КНМП «Рогатинська ЦРЛ» нас зустрічає сперта у кутка милиця. Для пацієнтки Марії Архитко понад десять років вона була «помічницею», з якою виконувала хатню роботу, ходила в магазин, жила...
А розпочалось усе з болю у нозі. Спершу жінка старалася «впоратись» з ним, відвідуючи санаторії та різноманітні лікувальні процедури. Втім, поступово здоров’я погіршувалось, важко було ставати на ноги, тож звернулася до фахівця. У медзакладі діагностували, що у краянки «зношується суглоб». Потрібне хірургічне втручання. Та Марія Йосифівна не наважувалась на операцію, бо дороговартісна, крім того, бентежили її вже немолоді літа. Хоч розуміла, що крім ендопротезування шляху до одужання немає.
Мріяв про здорові кроки мами і її син – наш загиблий Герой Віктор Архитко. Саме його остання воля спонукала краянку переглянути ситуацію та скористатися програмою безкоштовної заміни кульшових суглобів, що спрямована повернути радість руху військовим та їхнім рідним.
- «Вітя постійно хотів, щоб я ходила без милиці. Казав: «Повернуся з війни, то перш за все, поїдемо робити заміну суглоба». Його слова спонукали мене подбати про своє здоров’я, бо це було його останнє бажання», - розповідає пацієнтка.
Коли Марії Архитко зателефонували з міської ради та поінформували про програму, то, не вагаючись, погодилась пройти обстеження. Каже, впевненості додав також фахівець-лікар, який доступно пояснив увесь процес. Цього ж тижня було проведено хірургічне втручання і вже на другий день пацієнтка під пильним оком свого лікаря - завідувача відділенням Сергія Бобелєва пройшлась палатою. Звісно, з ходунцями наразі, але без болю. Тепер Сергій В'ячеславович
жартує, щоб пацієнтка «бігала» коридором помаліше. А коли повністю «виходиться», то стане непотрібна їй і милиця, сперта у кутку.
Цьому жителька громади завдячує команді лікарів, медперсоналу закладу.
- «Не можу передати словами, які добрі люди тут працюють. Лікарі, молодший персонал – прекрасні фахівці. Доброзичливі, прості у будь-яку хвилину допоможуть, - каже. - Гарні умови, смачне харчування, чистенько скрізь. Сама подивована, маленький Рогатин, а такі складні операції тут почали робити. Моя травма досить задавнена, не уявляв, що так легко пройде операція. Хай люди не бояться, звертаються, бо то велике полегшення для хворого, який має проблему з суглобами і не ходить».
Краянка роздумує, що таку турботу від людей «їй дитина в Бога вимолила».
- «Ми не знаємо що там, на небі, - ділиться пані Марія. -Але після операції снився Віктор. Я виїжджаю з палати на коридор, а він на мене дивиться і посміхається. Дякую усім, керівництву Рогатинської міської ради, лікарям, медперсоналу, за те, що допомогли втілити мрію мого загиблого сина».
Втім, це – не дива, а звичні будні колективу травматологічного відділення КНМП «Рогатинська ЦРЛ», які допомагають пацієнтам позбутися певних вад, одужати і рухатись вільно. За минулий рік, в оснащеній новою технікою операційній, провели понад 260 оперативних втручань різної складності. За шансом повернутися до звичного, позбавленого болю у суглобах життя, зверталися не тільки мешканці Рогатинщини, але й Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської обл. Сама ж команда лікарів-травматологів зауважує: ендопротезування - операція поширена. Багато залежить від особливостей організму пацієнта та ще більше – від професійності лікарів, бо між хорошим протезуванням і звичайним протезуванням є тисяча різних дрібниць. Успіх здорової ходи прихований саме у них. Тому наші травматологи не бояться «сивини» на скроні, щоразу вчаться, практикують, вдосконалюються.
В професійності лікарів травматології у галузі ендопротезування вдалося переконатися й другій пацієнтці закладу Ользі Цимбалістій. Жінку буквальному розумінню підняли з ліжка на ноги. У рамках згаданої Програми їй теж замінили зруйнований хворобою суглоб на штучний імплант.
- Історія друга: знеболювальні вже не потрібні
У сусідній палаті жіноча рука ховає у шухляду знеболювальні. В очах пацієнтки Ольги Цимбалістої з’являється посмішка.
«Були завжди на столику біля мене, а тепер не потрібні, -каже Ольга Василівна. - Болю більше нема».
А він обмежував у радості ходити жінку упродовж кількох років. Спершу, каже, пересувалася з
допоміжними ходунцями, згодом злягла, у всьому допомагав чоловік. На ногу
неможливо було вставати, навіть сісти важко, тому звернулися у лікарню. Як
виявилося, причиною нестерпних днів і ночей стала тріщина.
Коштів на операцію зі заміни кульшового суглоба не було, бо на «пенсію і мінімалку» важко зібрати. Тому ще молода за віком краянка навіть надії не мала, що знову піде. Але завдяки Програмі, як близька родичка учасника бойових дій, отримала шанс на одужання.
Коштів на операцію зі заміни кульшового суглоба не було, бо на «пенсію і мінімалку» важко зібрати. Тому ще молода за віком краянка навіть надії не мала, що знову піде. Але завдяки Програмі, як близька родичка учасника бойових дій, отримала шанс на одужання.
- «Зараз зовсім інша людина, наче на світ народилася, після операції. За ці роки вже забула як воно, ходити самій і не відчувати різкий біль,- розповідає пацієнтка. – А тут, у маленькому Рогатині, таке чудо зробили для мене. Лікарі – золоті, підіймають настрій, піклуються... хіба можна не одужати в цих стінах? Дякую міському голові Сергію Насалику та депутатському корпусу за те, що дбають про людей завдяки таким програмам. Усе моє лікування безкоштовне. Для тих, хто не має фінансової можливості зробити операцію, це шанс стати здоровим».
Фото:
